蒙瞢
拼音méng méng
注音ㄇㄥˊ ㄇㄥˊ
繁体蒙瞢
词语解释
蒙瞢[ méng méng ]
⒈ 盲人。亦用作自谦之辞。
引证解释
⒈ 盲人。亦用作自谦之辞。
引宋 沉括 《除翰林学士谢宣召表》：“被日月之光，矇瞢为之有用；因天地之化，脩翱得以成材。”
相关词语
- mào jiè懋戒
- mín jiā民家
- mèn luàn闷乱
- mǎn bù满布
- miàn shú面熟
- mài běn卖畚
- mí àn迷暗
- mǎ kǎi马铠
- měi xiáng美祥
- míng xiū zhàn dào，àn dù chén cāng明修栈道，暗渡陈仓
- míng zuò冥坐
- mò jiǎn末简
- mǎ hǎi máo马海毛
- mí xī迷奚
- mì xiàng秘象
- mí hún jú迷魂局
- mǎ chǎng马厂
- mǐn zhì敏智
- mò fan磨烦
- méi táo shèng没淘剩
- míng yuē名约
- mù lèi慕类
- mó xiāo摹肖
- mǎo jìn er铆劲儿
- míng kè铭刻
- mò sì zǐ suān没食子酸
- mài kē卖科
- mí hào糜耗
- méi tóu bù zhǎn眉头不展
- mén chā guān门插关
- mìng bó命薄
- mò huì默会
- mái liàn埋殓
- méi huā shí梅花石
- mà chā杩叉
- mù gàn niǎo qī木干鸟栖
- mù qún牧羣
- miǎn yù勉喻
- mì cì密赐
- mì jìng谧静