鸣聒
拼音míng guō
注音ㄇ一ㄥˊ ㄍㄨㄛ
繁体鳴聒
词语解释
鸣聒[ míng guō ]
⒈ 喧闹；吵闹。
引证解释
⒈ 喧闹；吵闹。
引清 蒲松龄 《聊斋志异·织成》：“少间，鼓吹鸣聒。生微醒，闻兰麝充盈，睨之，见满船皆佳丽。”
相关词语
- mí hào糜耗
- mǎ hǎi máo马海毛
- méi táo shèng没淘剩
- mò sì zǐ suān没食子酸
- míng kè铭刻
- mì xiàng秘象
- mì cì密赐
- mí àn迷暗
- mǐn zhì敏智
- mén chā guān门插关
- mó xiāo摹肖
- méi huā shí梅花石
- mù gàn niǎo qī木干鸟栖
- mèn luàn闷乱
- mìng bó命薄
- mài kē卖科
- mò jiǎn末简
- mì jìng谧静
- mǎ kǎi马铠
- mǎo jìn er铆劲儿
- mín jiā民家
- mài běn卖畚
- měi xiáng美祥
- míng zuò冥坐
- mái liàn埋殓
- míng yuē名约
- mǎn bù满布
- mà chā杩叉
- miǎn yù勉喻
- mào jiè懋戒
- mò fan磨烦
- mò huì默会
- mù lèi慕类
- míng xiū zhàn dào，àn dù chén cāng明修栈道，暗渡陈仓
- miàn shú面熟
- méi tóu bù zhǎn眉头不展
- mí xī迷奚
- mǎ chǎng马厂
- mí hún jú迷魂局
- mù qún牧羣