龆丱
拼音tiáo guàn
注音ㄊ一ㄠˊ ㄍㄨㄢˋ
繁体齠丱
词语解释
龆丱[ tiáo guàn ]
⒈ 长出恒齿和束发成两角。指童年时代。
引证解释
⒈ 长出恒齿和束发成两角。指童年时代。
引南朝 梁 沉约 《齐司空柳世隆行状》：“公禀灵 华岳，幼挺珪璋。清襟素履，发乎齠丱。”
相关词语
- tǎ dūn塔墩
- táo zuì逃罪
- tà jī踏缉
- tú nán图南
- tān xiān贪憸
- tào jiān套间
- tiān mù shān天目山
- táng zhèng棠政
- tián chē田车
- tiān miào天庙
- táo róng淘融
- tuō shì托事
- tǐ fǎng体访
- tóng huǒ同夥
- tái gé抬阁
- tuí qiān颓迁
- tiān kāi tú huà天开图画
- táo yì逃佚
- tì jīng惕兢
- tòng jí痛疾
- tián sī sī甜丝丝
- tōng gǔ通谷
- tóng zhì同治
- tǎo kǒu zǐ讨口子
- tiān jiǔ天九
- tóng shān铜山
- téng yǐ藤椅
- tiān gòu天构
- táo jūn陶均
- tuó tā橐他
- tiě xiǎng bǎn铁响板
- tǔ fēng土蜂
- tú móu bù guǐ图谋不轨
- tán cáo檀槽
- tāo tāo bù qióng滔滔不穷
- tuì qì退弃
- tián hú田胡
- tuǐ shì腿事
- tù yǐng兔颖
- tuí jiào颓教