毛丁
拼音máo dīng
注音ㄇㄠˊ ㄉ一ㄥ
繁体毛丁
词语解释
毛丁[ máo dīng ]
⒈ 清代的一种人头税。
引证解释
⒈ 清 代的一种人头税。
引《清史稿·郑成功传》：“省英 为宣慰使，督各郡钱粮，令人月输银五分，曰‘毛丁’。”
相关词语
- méi tóu bù zhǎn眉头不展
- mǎo jìn er铆劲儿
- mào jiè懋戒
- mǎ kǎi马铠
- mà chā杩叉
- miǎn yù勉喻
- měi xiáng美祥
- mèn luàn闷乱
- mò fan磨烦
- méi huā shí梅花石
- mì jìng谧静
- mò huì默会
- mǎ chǎng马厂
- mǐn zhì敏智
- míng kè铭刻
- míng zuò冥坐
- míng xiū zhàn dào，àn dù chén cāng明修栈道，暗渡陈仓
- miàn shú面熟
- mí xī迷奚
- mí àn迷暗
- mó xiāo摹肖
- mí hún jú迷魂局
- mài kē卖科
- mái liàn埋殓
- mí hào糜耗
- mài běn卖畚
- mò sì zǐ suān没食子酸
- mù gàn niǎo qī木干鸟栖
- mín jiā民家
- mù lèi慕类
- mù qún牧羣
- mén chā guān门插关
- mìng bó命薄
- mǎn bù满布
- mò jiǎn末简
- mì xiàng秘象
- mì cì密赐
- méi táo shèng没淘剩
- mǎ hǎi máo马海毛
- míng yuē名约