甿畮
拼音méng mǔ
注音ㄇㄥˊ ㄇㄨˇ
繁体甿畮
词语解释
甿畮[ méng mǔ ]
⒈ 田野之民。泛指百姓。
引证解释
⒈ 田野之民。泛指百姓。
引唐 韩愈 《元和圣德诗》：“皇帝曰吁，伯父叔舅，各安尔位，训厥甿畮。”
相关词语
- mén chā guān门插关
- míng xiū zhàn dào，àn dù chén cāng明修栈道，暗渡陈仓
- míng yuē名约
- mèn luàn闷乱
- míng kè铭刻
- mǎ kǎi马铠
- mǎ chǎng马厂
- mí àn迷暗
- mǎn bù满布
- mò fan磨烦
- mò jiǎn末简
- mù qún牧羣
- mí xī迷奚
- miǎn yù勉喻
- mín jiā民家
- mí hào糜耗
- méi huā shí梅花石
- mù gàn niǎo qī木干鸟栖
- mì jìng谧静
- mái liàn埋殓
- mài běn卖畚
- mì cì密赐
- mài kē卖科
- mù lèi慕类
- mǎo jìn er铆劲儿
- mí hún jú迷魂局
- mǐn zhì敏智
- miàn shú面熟
- mǎ hǎi máo马海毛
- mà chā杩叉
- méi táo shèng没淘剩
- míng zuò冥坐
- mào jiè懋戒
- mò sì zǐ suān没食子酸
- mìng bó命薄
- mì xiàng秘象
- měi xiáng美祥
- mò huì默会
- mó xiāo摹肖
- méi tóu bù zhǎn眉头不展