词语解释
呼气[ hū qì ]
⒈ 从肺部排出吸进的空气。
例别对着我的脸呼气。
英breath out; blow;
国语辞典
呼气[ hū qì ]
⒈ 呼吐空气。
例如：「心情紧张时，可经由吸气、呼气运动缓和情绪。」
反吸气
相关词语
- hú wū鹘兀
- huī cǎi辉彩
- huò shēn蠖伸
- huáng gé xiá黄葛峡
- hú xīng胡星
- huáng huà黄化
- hú hé胡狢
- héng rǎo横扰
- huǒ zuān火钻
- huáng yá dǐng黄芽鼎
- huí guāng回光
- hóng yī páo红衣炮
- hé yì tíng合议庭
- huáng hú gē黄鹄歌
- hán guāng含光
- huā yuàn花院
- huài tāi坏胎
- hún huà浑化
- huái yè槐掖
- huí gǔ洄汩
- hā xī ní哈昔泥
- hài hái zǐ害孩子
- héng shì横世
- hé qí和棋
- huì liú huán汇流环
- hǎo nán bù gēn nǚ dǒu好男不跟女斗
- huáng bò zōng黄檗宗
- hóng dàn宏诞
- huì biān yǔ yán汇编语言
- huāng mó肓膜
- huáng huà gōng黄桦弓
- hóu xiàn骺线
- hóng yǎ闳雅
- huà sè wǔ cāng化色五仓
- hú lài胡赖
- hóng zé hú洪泽湖
- hàn zì biān mǎ汉字编码
- hú zǐ lā chā胡子拉碴
- hēi zú lǚ黑足吕
- hé yǒng河涌